Як нарахувати ПДВ з авансу в рахунок майбутніх постачання товарів (робіт, послуг). Залік суми отриманого авансу рахунок етапу виконаних робіт - частково чи повному размере.

Запитання:Укладено договір підряду на виконання робіт! Замовник перерахував аванс виконання робіт, ми частково виконали роботи і зарахували раніше перерахований аванс пропорційно виконаним роботам. Питання чи правильно ми зарахували аванс або ми повинні були зарахувати 100% перерахованого авансу? Отриманий аванс більше, ніж сума частково виконаних робіт. Потім 235000 * 0,5 = 117500 - це пропорційний залік авансу. Чи аванс зарахувати у повній сумі?

Відповідь:У разі відповідь питання залежить від умов Договору виконання робіт. Якщо в Договорі є умова про частковий пропорційний залік авансу в рахунок кожного етапу виконаних робіт, то зачитуйте суму отриманого авансу (і приймайте вирахування ПДВ за ним) у рахунок виконаних робіт частково (наприклад, у розмірі 50 % від обсягу виконаних робіт).

Якщо ж такої умови договором не передбачено взагалі, то Ви маєте право всю суму передоплати зарахувати в рахунок етапу виконаних робіт і всю суму ПДВ, раніше нарахованого за отриманим авансом, зі всієї вартості виконаних робіт прийняти до відрахування.

Обґрунтування

Як нарахувати ПДВ з авансу в рахунок майбутніх поставок товарів (робіт, послуг)

Вирахування ПДВ з авансу

Суми податку, раніше нараховані з авансу, продавець (виконавець) може прийняти до відрахування:

якщо товари, якими отримана передоплата, відвантажені. Або роботи виконані, послуги надані. Податок подайте до відрахування на дату відвантаження незалежно від того, перейшло право власності від постачальника до покупця чи ні. При цьому прийняти до відрахування можна лише суму податку, яка нарахована з вартості відвантажених товарів, виконаних робіт або наданих послуг. Наприклад, якщо аванс отримано у вигляді 1 180 000 крб. (У т. ч. ПДВ - 180 000 руб.), А в рахунок цього авансу відвантажено товарів на 118 000 руб. (У т. ч. ПДВ - 18 000 руб.), При відвантаженні продавець може прийняти до відрахування тільки 18 000 руб. (п. 8 ст. 171, п. 6 ст. 172 НК РФ, лист Мінфіну Росії від 28 листопада 2014 р. № 03-07-11/60891);

Особливі правила діють під час поетапного заліку авансу. Розмір відрахування у разі визначайте з урахуванням умов договору. Якщо в договорі прописано, що аванс зараховується в оплату відвантажених товарів (виконаних робіт, наданих послуг) не повністю, а частково, то ПДВ приймайте до вирахування у розмірі пропорційному сумі зарахованого авансу.

Це випливає із положень пункту 8 статті 171, пункту 6 статті 172 Податкового кодексу РФ.

Приклад відображення у бухобліку операцій з ПДВ при отриманні часткової передоплати

У березні АТ "Виробнича фірма "Майстер"" отримало передоплату від АТ "Альфа" в рахунок майбутнього поетапного відвантаження продукції. Вартість відвантаження за договором - 1500000 руб. Сума передоплати - 590 000 руб. У договорі прописано, що аванс зараховується у розмірі 50 відсотків вартості кожного відвантаження, решту суми покупець оплачує на кожному етапі відвантаження.

Продукція у сумі 944 000 крб. (У т. ч. ПДВ - 144 000 руб.) Була відвантажена «Альфе» у квітні. Її собівартість становила 650 000 руб.

У рахунок відвантаження було зараховано частину авансу у вигляді 472 000 крб. (50% від 944 000 руб.). Решту - 472 000 руб. (944 000 руб. - 472 000 руб.) - "Альфа" перерахувала "Майстру" після відвантаження продукції (у квітні).

Для обліку розрахунків із покупцями бухгалтер використовує субрахунки, відкриті до рахунку 62, – «Розрахунки з отриманих авансів» та «Розрахунки з відвантаженої продукції». Відрахування ПДВ він відображає з використанням субрахунку «Розрахунки з ПДВ з авансів отриманих», відкритого до рахунку 76 «Розрахунки з різними дебіторами та кредиторами».

В обліку «Майстра» було зроблено такі проводки.

Дебет 51 Кредит 62 субрахунок «Розрахунки з отриманих авансів»
- 590 000 руб. – отримано часткову передоплату від «Альфи» в рахунок майбутнього постачання продукції;

Дебет 76 субрахунок «Розрахунки з ПДВ з авансів отриманих» Кредит 68 субрахунок «Розрахунки з ПДВ»
- 90 000 руб. (590 000 руб. * 18/118) - нарахований ПДВ із суми передоплати.

У квітні:

Дебет 62 субрахунок «Розрахунки з відвантаженої продукції» Кредит 90-1
- 944 000 руб. - Відбито виручка від реалізації продукції (1-ї партії);

Дебет 90-2 Кредит 41
- 650 000 руб. - Списано собівартість реалізованої продукції;

Дебет 90-3 Кредит 68 субрахунок «Розрахунки з ПДВ»
- 144 000 руб. - Нарахований ПДВ з виручки від реалізації;

Дебет 68 субрахунок «Розрахунки з ПДВ» Кредит 51
- 90 000 руб. – перераховано до бюджету ПДВ із суми передоплати (у складі загальної суми податку за декларацією за I квартал);

Договором передбачено певні умови: закриття робіт щомісяця актами та залік авансу пропорційно до виконаних обсягів. Як правильно розрахувати податок? Як відобразити операції в обліку?

Якщо аванс зараховується частинами.

Розберемо практичну ситуацію. Укладено договір на будівництво об'єкта, яким ТОВ «Альфа» є замовником, а ТОВ «Бета» – підрядником. Вартість робіт - 4000000 руб. (У тому числі ПДВ 18% - 610 169,49 руб.).

Термін виконання договору – чотири місяці (з 1 червня до 30 вересня 2010 року). За договором замовник перераховує підряднику аванс у вигляді 60 відсотків вартості договору, що становить 2 400 000 крб. (в тому числі ПДВ).

Також договором передбачено:
- Закриття робіт щомісяця актами виконаних робіт за формою № КС-2;
- Залік авансу пропорційно виконаним роботам.

Аванс у сумі 2400000 руб. було перераховано 1 червня 2010 року. Перший акт виконаних робіт формою № КС-2 у сумі 1 000 000 крб. підписаний сторонами 30 червня 2010 (у тому числі ПДВ - 152 542,37 руб.). При цьому підрядник нарахував ПДВ, виставив рахунок-фактуру за актом виконаних робіт замовнику та зробив запис у книзі продажу.

Крім того, відповідно до умови договору було зараховано аванс пропорційно виконаним обсягам, тобто 60 відсотків вартості виконаних робіт, що склало 600 000 руб. (1000000 руб. Х60%). І зараховано суму «авансового» ПДВ у вигляді податку, нарахованого з вартості виконаних робіт, – 152 542,37 крб.

Замовник, який прийняв результат етапу робіт, несе відповідні ризики
Зарахувати суму ПДВ з авансу можна лише після виконання робіт
Якщо етапи не вказано, то акти № КС-2 не свідчать про реалізацію


Розраховуємо податок до сплати до бюджету

З наведеної ситуації неясно, чи передбачено договором поетапне прийняття результатів робіт замовником виходячи з щомісячних актів формою № КС-2 у порядку, передбаченому статтею 753 Цивільного кодексу РФ. Тому можливі три варіанти. Розглянемо кожен із них.

Варіант I. Поетапне здавання робіт

Припустимо, договором передбачено поетапне здавання робіт, і кожен акт, що підписується за формою № КС-2, означає прийняття замовником результату виконаних робіт і перехід до нього ризику випадкової загибелі або пошкодження об'єкта.

У цьому випадку слід розуміти, що умова договору про залік авансу пропорційно до виконаних робіт означає, що отриманий аванс слід розглядати як попередню оплату кожного етапу у відповідній частині. Тобто, аванс потрібно зіставити з обсягом виконаних робіт. Адже зарахувати суму податку, нараховану з раніше отриманої передоплати, можна тільки після того, як було виконано роботи, під які отримано цю передоплату (п. 8 ст. 171, п. 6 ст. 172 Податкового кодексу РФ).

приклад 1.Оскільки аванс у разі за реалізації зараховується частково, те й ПДВ можна зарахувати теж частково – лише з зарахованої частини авансу (600 000 крб.), а чи не з усієї суми виконаних робіт (1 000 000 крб.). Оскільки частина авансу, що залишилася, відноситься до інших етапів робіт, які ще не виконані, і нарахований з передоплати за ними авансовий ПДВ можна буде зарахувати лише при здачі відповідного етапу.

Отже, зданий етап I у сумі 1 000 000 крб. (У тому числі ПДВ - 152 542,37 руб.).

Спочатку потрібно визначити частку виконаних робіт.

Усього вартість робіт за договором - 4 000 000 руб., Вартість етапу I - 1 000 000 руб.

Відповідно, виконано робіт на чверть від суми всього договору, тобто на 25 відсотків (1 000 000 руб.: 4000000 руб. х 100).

Отже, у червні зараховується сума авансу пропорційно виконаним роботам, тобто 25 відсотків отриманого авансу, що становить 600 000 крб. (2400000 руб. Х 25%), у тому числі ПДВ - 91 525,42 руб. (600 000 руб. х 18/118).

Відрахування з ПДВ за II квартал 2010 року становили 91 525,42 руб. (Прийнятий до відрахування ПДВ, нарахований раніше з отриманого авансу, у частці, що відноситься до реалізованих робіт).

Разом до сплати до бюджету - 427 118,64 руб. (518644,06 - 91525,42).

У книзі продажів реєструються два виписані рахунки-фактури: спочатку – авансовий (1 червня 2010 року) у сумі отриманого авансу – 2 400 000 руб. Потім - фактичний (30 червня 2010 року) у сумі виконаних робіт за етапом I - 1000000 руб. У книзі покупок 30 червня 2010 підрядник зареєструє свій «авансовий» рахунок-фактуру частково - на суму зарахованого авансу - 600 000 руб.

Бухгалтер підрядника ТОВ «Бета» відобразить операції наступними записами.

1 червня 2010 року:ДЕБЕТ 51
КРЕДИТ 62 субрахунок «Розрахунки із замовником з авансів отриманих»
- 2400000 руб. – отримано аванс; ДЕБЕТ 76 субрахунок «Розрахунки з ПДВ з авансів»

30 червня 2010 року:
КРЕДИТ 90 субрахунок «Виручка»
- 1000000 руб. – підписано акт виконаних робіт (відбито реалізацію етапу); ДЕБЕТ 90 субрахунок «ПДВ»
КРЕДИТ 68 субрахунок «Розрахунки з ПДВ»
- 152 542,37 руб. – нараховано ПДВ з реалізації; ДЕБЕТ 62 субрахунок «Розрахунки із замовником з авансів отриманих»

- 600 000 руб. – зараховано отриманий аванс у частці, пропорційно частці виконаних робіт; ДЕБЕТ 68 субрахунок «Розрахунки з ПДВ»

- 91 525,42 руб. – прийнято до відрахування податку додану вартість, нарахований з отриманого авансу, у частині зарахованого під час реалізації авансу.

Варіант ІІ. Етапів немає, ПДВ нараховується щомісячно

У цьому випадку закриття робіт щомісяця актами виконаних робіт за формою № КС-2 реалізацією не є. Умова договору про залік авансу пропорційно виконаним роботам, у принципі, служить лише розрахунків із замовником.

Докладніше про обчислення ПДВ за проміжними етапами, які не є реалізацією, читайте у статті "Оподаткування робіт за тривалим договором" цього номера журналу.

Водночас податкові органи навряд чи заперечуватимуть проти щомісячного нарахування податку на додану вартість до сплати до бюджету.

На відміну від першого варіанта, оскільки етапи договором не передбачено, підстав ділити аванс (і відповідно нарахований з нього податок) немає. Тобто все у наведеній ситуації виглядає логічно: якщо суми ПДВ, нарахованої з авансу в цілому, достатньо для заліку частини податку, нарахованого повторно (при підписанні акта виконаних робіт), то зарахувати податок можна з усієї вартості виконаних робіт.

приклад 2.Розрахунок з ПДВ за II квартал 2010 року для ТОВ «Бета» (тільки за вказаними операціями) виглядатиме так.

Нарахований ПДВ із отриманого авансу – 366 101,69 руб. (2400000 руб. х 18/118).

Нарахований ПДВ з реалізації - 152 542,37 руб. ((1000000 руб. - 152 542,37 руб.) Х 18%).

Разом нарахований ПДВ на суму 518 644,06 крб. (152 542,37 + 366 101,69).

Відрахування з ПДВ за II квартал 2010 року становили 152 542,37 руб. (Прийнятий до вирахування податок на додану вартість, нарахований з отриманого авансу, у частці, що відноситься до реалізованих робіт).

Разом до сплати до бюджету - 366 101,69 руб. (518644,06 - 152542,37).

У книзі продажів реєструються два виписані рахунки-фактури (аналогічно варіанту I). А ось у книзі покупок 30 червня 2010 підрядник зареєструє свій «авансовий» рахунок-фактуру на суму виконаних робіт - 1 000 000 руб.

Проводки будуть такими ж, як у варіанті I, суми - теж, за винятком останньої (потрібно вказати податок на додану вартість з усієї вартості виконаних робіт): ДЕБЕТ 68 субрахунок «Розрахунки з ПДВ»
КРЕДИТ 76 субрахунок «Розрахунки з ПДВ з авансів»
- 152 542,37 руб. – прийнято до відрахування ПДВ, нарахованого з отриманого авансу, у сумі, нарахованій з вартості виконаних робіт.

Однак такий спосіб може спричинити претензії податківців. З одного боку, якщо прочитати пункт 6 статті 172 Податкового кодексу РФ щодо робіт буквально – «відрахування сум податку, зазначених у пункті 8 статті 171 цього Кодексу, провадяться з дати ... виконання робіт ...», то всі вимоги підрядником дотримані. Водночас передачі результату робіт замовнику (аналогічного відвантаження товарів) тут не відбувається. Тому з перевіряючими можливі розбіжності. Адже офіційних роз'яснень щодо цього питання Мінфіну немає.

Але шанси на позитивний результат при судовому розгляді, на думку автора, досить великі – адже заниження податкової бази (а отже, і недоплати податку), по суті, не відбувається.

Варіант ІІІ. Проміжний ПДВ не нараховується

Якщо етапи договором не передбачено, то (як і в попередньому варіанті) закриття робіт щомісяця актами виконаних робіт за формою № КС-2 реалізацією не є.

Тому підрядник під час підписання зазначених актів податку до сплати до бюджету не нараховує і «авансовий» ПДВ до відрахування не приймає.

Умова договору про залік авансу пропорційно виконаним роботам буде лише розрахунків із замовником (на обчислення податку до сплати до бюджету ніяк не вплине).

Таким чином, підрядник зможе зарахувати ПДВ, нарахований з отриманого авансу (у повній сумі), тільки після закінчення робіт за договором загалом – під час здачі результату замовнику (при реалізації).

приклад 3.Розрахунок з ПДВ за II квартал 2010 року для ТОВ «Бета» (тільки за вказаними операціями) виглядатиме так.

Нарахований ПДВ із отриманого авансу – 366 101,69 руб. (2400000 руб. х 18/118).

Разом нарахований ПДВ у сумі 366 101,69 руб.

Відрахувань із ПДВ за II квартал 2010 року немає.

Разом до сплати до бюджету - 366 101,69 руб.

У книзі продажів реєструється авансовий рахунок-фактура (1 червня 2010 року) у сумі отриманого авансу - 2400000 руб.

У книзі покупок записів не буде.

Бухгалтер підрядника - ТОВ "Бета" відобразить операції наступними записами.
1 червня 2010 року:
ДЕБЕТ 51
КРЕДИТ 62 субрахунок «Розрахунки із замовником з авансів отриманих» - 2 400 000 руб. – отримано аванс; ДЕБЕТ 76 субрахунок «Розрахунки з ПДВ з авансів»
КРЕДИТ 68 субрахунок «Розрахунки з ПДВ»
- 366 101,69 руб. – нараховано ПДВ із авансу.

30 червня:ДЕБЕТ 62 субрахунок «Розрахунки із замовником з авансів отриманих»
КРЕДИТ 62 субрахунок «Розрахунки із замовником з виконаних робіт»
- 600 000 руб. – зараховано отриманий аванс у частці, пропорційно частці виконаних робіт.

Якщо далі акти форми № КС-2 будуть закриті щомісяця на однакові суми (1 000 000 руб.), ця проводка буде повторена у тій самій сумі 31 липня, 31 серпня, 30 вересня 2010 року (якщо акти будуть на інші суми – пропорційно до обсягів виконаних робіт).

Тоді після закінчення договору бухгалтер ТОВ "Бета" зробить такі записи.

30 вересня 2010 року:ДЕБЕТ 62 субрахунок «Розрахунки із замовником з виконаних робіт»
КРЕДИТ 90 субрахунок «Виручка»
- 4000000 руб. - Відбито виручка від реалізації; ДЕБЕТ 90 субрахунок «ПДВ»
КРЕДИТ 68 субрахунок «Розрахунки з ПДВ»
- 610 169,49 руб. ((4 000 000 руб. - 610 169,49 руб.) Х 18%) - нарахований податок на додану вартість з реалізації; ДЕБЕТ 68 субрахунок «Розрахунки з ПДВ»
КРЕДИТ 76 субрахунок «Розрахунки з ПДВ з авансів»
- 366 101,69 руб. – прийнято до відрахування ПДВ, нарахований з отриманого авансу.

Розрахунок з ПДВ за III квартал 2010 року буде здійснено таким чином. Нарахований ПДВ з реалізації - 610 169,49 руб. Відрахування з ПДВ за III квартал 2010 року становили 366 101,69 руб. (Прийнятий до відрахування ПДВ, нарахований раніше з отриманого авансу). Разом до сплати до бюджету - 244 067,80 руб. (610 169,49 - 366 101,69).

У книзі продажів реєструється рахунок-фактура на реалізацію в сумі 4000000 руб.

У книзі покупок – «авансовий» рахунок-фактура у сумі 2 400 000 крб.

Катіна Н. М., податковий консультант

Оптова фірма отримала від покупця аванс у рахунок майбутнього постачання товару. Однак угода не відбулася. Пізніше надійшов лист від цього контрагента з проханням зарахувати сплачену суму в рахунок наступного поставки. У результаті аванс, сплачений за одним договором, зарахували як передоплату за іншим. У такому разі у оптовика можуть виникнути труднощі з ПДВ. Розібратися у ситуації допоможе наш матеріал.

Сплачений з авансу ПДВ відняти не можна

Нагадаємо, що обов'язок продавця обчислити та сплатити до бюджету ПДВ при отриманні оплати (часткової оплати) в рахунок майбутньої поставки товарів за договором випливає з положень пункту 1 статті 154 Податкового кодексу РФ.

Але як бути з сплаченим податком, коли на прохання покупця торгова організація зараховує отримані суми як оплату за іншим договором?

ПОЗИЦІЯ ЧИНОВНИКІВ

Головний податковий документ передбачає лише два випадки, коли обчислений із передоплати ПДВ приймається до вирахування:
- Після відвантаження товарів, в рахунок яких даний аванс було отримано (п. 8 ст. 171 та п. 6 ст. 172 Податкового кодексу РФ);
- Після повернення передоплати покупцю внаслідок змін умов договору або його розірвання (п. 5 ст. 171 Податкового кодексу РФ).

Проте формально перекидання авансу не підпадає під перший, ні під другий випадок. Адже відвантаження товару тут зовсім не відбувається. І навіть якщо перший договір розірвано або його умови змінено, то передоплата покупцеві все одно не повертається. Отже, немає підстав для податкового відрахування.

Таке трактування законодавства дозволяє податківцям відмовляти у вирахуванні ПДВ у подібних ситуаціях. Тим більше, що їхні дії повністю збігаються з позицією фахівців Мінфіну Росії (лист від 17 вересня 2009 р. № 03-07-11/231).

АЛЬТЕРНАТИВНА ТОЧКА ЗОРУ

Вищевикладена позиція не безперечна, і за бажання торгова фірма може спробувати довести свою правоту. Якщо прохання покупця перекинути передоплату інший договір пов'язані з розірванням першого договору, залік авансу є його поверненням. Щоправда, зобов'язання продавця щодо такого повернення припиняється не перерахуванням грошових коштів, а заліком (ст. 410 Цивільного кодексу РФ).

Арбітражні судді також визнають правомірним відрахування ПДВ з авансу, який повернутий іншим, відмінним від фінансового, методом. Про це свідчать постанови ФАС Поволзького округу від 16 жовтня 2007 р. № А65-17384/06, ФАС Західно-Сибірського округу від 20 квітня 2006 р. № Ф04-2278/2006 (21647-А03-27).

Внесіть зміни…

При отриманні авансу в рахунок майбутнього поставки торгова організація має виставити відповідні рахунки-фактури у двох примірниках (п. 3 ст. 168 таки Податкового кодексу РФ). Один із документів продавець передає покупцю, а другий реєструє в книзі продажів (п. 16 та 18 Правил, затверджених постановою Уряду РФ від 2 грудня 2000 р. № 914).

…У РАХУНКИ-ФАКТУРИ

Логічно припустити, що після перенесення авансових сум у торгової фірми знову виникає обов'язок обчислити ПДВ та виставити рахунок-фактуру, але вже за другим договором. Однак тут організації слід зробити інакше.

У такій ситуації до «авансового» рахунку-фактури, оформленого за першим контрактом, слід внести виправлення*. Зокрема, у графі «Найменування товару» вкажіть назву нової продукції (що підлягає реалізації за другим договором). А якщо щодо такої продукції застосовуються інші ставки з ПДВ (наприклад, 10% замість 18%), то змінити також доведеться і дані у графах «Податкова ставка» та «Сума податку».

* Не забудьте внести виправлення в екземпляр покупця.

Коригування треба завірити підписом керівника та печаткою торгової фірми із зазначенням дати їх внесення.

Зазначимо, що з точки зору наявності податкових ризиків цей порядок продавцям вигідніший, ніж оформлення нових документів. Адже він позбавляє необхідності ставити до відрахування ПДВ за рахунком-фактурою, який виписаний за першим контрактом. До того ж цей порядок узгоджується з позицією Мінфіну Росії, вираженою у листах від 17 вересня 2009 р. № 03-07-11/231 та від 18 листопада 2008 р. № 03-07-11/363. Отже, ризик виникнення претензій з боку податківців мінімальний.

ОФОРМЛЕННЯ РАХУНКУ-ФАКТУРИ НА АВАНС

Спеціальної форми рахунку-фактури, що оформляється при отриманні передоплати, не затверджено. Тому у своєму листі від 6 березня 2009 р. № 03-07-15/39 Мінфін Росії рекомендував використати загальновстановлену форму цього документа.

Перелік реквізитів такого рахунка-фактури наведено у пункті 5.1 статті 169 Податкового кодексу РФ. Так, обов'язковими під час заповнення є порядковий номер та дата виписки документа; найменування, адреса, ІПН продавця та покупця; номер платіжно-розрахункового документа; найменування товарів, що поставляються; сума оплати (часткової оплати); ставка і сума покупця, що пред'являється податку.

Причому у графі «Найменування товару» дозволяється використовувати узагальнену назву продукції (лист Мінфіну Росії від 9 квітня 2009 р. № 03-07-11/103).

…У КНИГУ ПРОДАЖ

Таке коригування необхідно проводити у додатковому аркуші книги за той податковий період, у якому було зареєстровано рахунок-фактура до внесення до нього виправлень (п. 16 Правил).

Для цього підсумкові показники книги продажу за цей квартал спочатку переносять до першого рядка додаткового аркуша. У двох наступних рядках відображають дані анулюваного документа та показники виправленого рахунку-фактури. Далі у рядку «Усього» підбивається підсумок за графами: із сум за рядком «Разом» віднімають (за графами) показники анульованого документа та додають суми з виправленого рахунку-фактури. Такі рекомендації викладені у листі ФНП Росії від 6 вересня 2006 р. № ММ-6-03/ [email protected]

Буває, що внаслідок таких коригувань сума податку, що підлягає сплаті до бюджету, змінюється. Найчастіше це відбувається внаслідок того, що товари, за рахунок оплати яких спочатку надійшла передоплата, оподатковуються за іншими податковими ставками, ніж товари, за рахунок оплати яких цей аванс було зараховано. І тут торговій фірмі слід перерахувати свої податкові зобов'язання з ПДВ, подавши до інспекції уточнену декларацію.

Зразок графіка платежів

Якщо перед вами постало завдання щодо формування графіка платежів, з яким ви раніше ніколи не стикалися, подивіться наведений нижче приклад і ознайомтеся з коментарями до нього – на їх основі ви без особливих складнощів напевно зробите те, що вам потрібно.

Насамперед треба сказати, що з погляду складання графік не особливо важкий і ніяких особливих знань для його оформлення не треба.

  1. Вгорі бланка позначте його номер (як додатковий додаток до договору), внесіть власне вказівку на договір, відзначивши його номер та дату укладання.
  2. Далі впишіть дату формування графіка. Якщо ви вважаєте важливим, можете дати інформацію про організації, між якими оформлені договірні відносини та вказати їх реквізити.
  3. Після цього переходьте до основного розділу. Спочатку внесіть сюди повну суму, яка має бути перерахована у порядку виконання договору та остаточний термін погашення заборгованості.
  4. Подальшу частину найрозумніше робити у вигляді таблиці, до якої включаються дати здійснення платежів, їх розмір, а також залишок боргу. Якщо є необхідність, можете доповнити таблицю та іншими стовпцями та рядками, які ви вважаєте важливими саме у вашому конкретному випадку.
  5. Після того, як графік буде остаточно заповнено та погоджено, його необхідно завірити підписами представників обох сторін та проштампувати.

Хто кому винен? Або ведення взаєморозрахунків із замовниками та підрядниками.

Олександре, дякую за коментар. Немає жодної помилки. Будь ласка, ознайомтеся із відповіддю.

Такий варіант авансування, що Ви описуєте, буває. І взагалі, варіантів авансування безліч, а прописані вони в різних договорах по-різному.

Буває, що авансом, який нам перерахував замовник, ми можемо скористатися весь період будівництва. І тільки в останньому акті замовник відніме суму авансу з урахуванням гарантійних утримань. Тобто в нашому прикладі 200 000 рублів будуть весь час в обороті. Але все залежить від умов договору. Можливо, у явному вигляді зазначено, що аванс зачитується після закінчення будівництва.

Ми наводимо як приклад зовсім інший розрахунок: пропорційний залік авансу. І тут аванс нічого очікувати завжди у обороті, лише 30% авансу, які стосуються сумі кошторису. Якщо ми закрили 1/10 частину кошторису, значить, до закриття буде належати 1/10 від цих 30%. Якщо закрили половину – значить половина від 30%. Ця схема, на наш досвід, в кризовий періоднайпоширеніша, на відміну тієї, яку описуєте Ви.

Є ще варіант: аванс дається не від усієї суми кошторису, а лише на закупівлю матеріалів. Така схема у нашій програмі також реалізована.

Подробиці Категорія: Консультації експертів ГАРАНТу Розміщено: 03.02.2015 00:00

Договором поставки передбачена передоплата у вигляді 30% вартості поставки товару - 99 млн. крб., а фактично за договором аванс отримано у вигляді 50 млн. крб. Вартість поставки – 330 млн. руб. Товар відображено у специфікації до договору. Відобразити всі найменування товару в рахунку-фактурі з отриманого авансу неможливо, тому що не ясно, коли і який товар буде поставлено, тому в рахунках-фактурах відображено узагальнену назву "Обладнання зв'язку для АЕС". Договором передбачено поетапний порядок виконання зобов'язань щодо поставки товарів, але не відображено особливий порядок заліку сум передоплати, перерахованих у рахунок майбутніх поставок, що передбачає частковий залік сум раніше перерахованої передоплати.

У якому розмірі потрібно робити залік отриманого авансу і сум податку (ПДВ) (у розмірі, що відповідає частині вартості товарів, що купуються у відсотковому співвідношенні до вартості товарів, або в повному обсязі передоплати)?

Відповідно до п. 1 ст. 167 НК РФ моментом визначення податкової бази з ПДВ є найбільш рання з дат: день відвантаження товарів (робіт, послуг) або день їх оплати, часткової оплати рахунок майбутніх поставок.

З 1 жовтня 2014 р. діють нові правила відновлення покупцем ПДВ, прийнятого до вирахування із сум перерахованих авансів. Відповідні зміни було внесено до підп. 3 п. 3 ст. 170 НК РФ Федеральним законом від 21.07.2014 № 238-ФЗ. Поправки уточнили, що покупець визначає ПДВ, що підлягає відновленню, виходячи із порядку заліку авансу, передбаченого умовами договору. Мінфін Росії у листі від 28.11.2014 № 03-07-11/60891 роз'яснив особливості застосування оновлених норм. Подробиці – у нашому коментарі.

Особливі правила заліку авансу

Наведемо приклад. Припустимо, фірма є замовником за договором підряду, умовами якого передбачена передоплата у вигляді 100 000 крб. та поетапне здавання робіт. Договором встановлено, що залік авансу проводиться у розмірі 40% вартості виконаних за кожен етап робіт.

Замовник перерахував обумовлену суму авансу і прийняв до відрахування ПДВ у розмірі 15 254, 24 руб. (100 000 руб. х 18/118). Вартість першого етапу робіт становила 50 000 руб. (У тому числі ПДВ 7627,12 руб.) На цю суму підрядник виставив рахунок-фактуру.

За умовами договору після першого етапу робіт у рахунок авансу буде зараховано 40% вартості робіт, тобто 20 000 крб. (50 000 руб. х 40%).

Виникає питання: чи повинна компанія-замовник відновити раніше прийнятий до відрахування авансовий ПДВ у розмірі, зазначеному в отриманому рахунку-фактурі (тобто у розмірі 7627,12 руб.), або вона має право зробити це пропорційно до суми, зарахованої в рахунок оплати робіт згідно з умовами договору (тобто у розмірі 3050,85 руб. (20 000 руб. х 18/118))?

Старі проблеми

Колишньою редакцією підп. 3 п. 3 ст. 170 НК РФ, що діяла до 1 жовтня 2014 р., було встановлено, що відновленню підлягають суми податку у розмірі, раніше прийнятому до вирахування з передоплати. Таке занадто загальне формулювання породжувало численні суперечки щодо порядку відновлення податку в ситуації, що розглядається.

Мінфін Росії не допускав можливості відновлення ПДВ у відсотковому відношенні, виходячи з умов договору. Чиновники вказували, що ПДВ, раніше прийнятий до вирахування, відновлюється покупцем у розмірі суми податку, зазначеної у рахунках-фактурах під час відвантаження (листи від 01.07.2010 № 03-07-11/279, від 15.06.2010 № 03-0 /251 та від 28.01.2009 № 03-07-11/20). Таку позицію поділяли й податківці (лист ФНП Росії від 20.07.2011 № ОД-4-3/11684).

Новий підхід

Починаючи з IV кварталу 2014 р. розглянуту проблему усунуто. Тепер у підп. 3 п. 3 ст. 170 НК РФ чітко зафіксовано, що прийняті до відрахування суми авансового ПДВ підлягають відновленню у розмірі, що відповідає сумам, прийнятим покупцем до відрахування по відвантажених товарів (виконаних робіт, наданих послуг) згідно з умовами договору.

У коментованому листі фахівці Мінфіну Росії роз'яснили, що ПДВ із частково зарахованих авансів відновлюється покупцем у розмірі, що відповідає частині вартості товарів (робіт, послуг), в оплату яких зараховуються суми раніше перерахованої передоплати на підставі договору.

Таким чином, застосовуючи нові положення НК РФ і виведення чиновників до нашого прикладу, можна говорити про те, що після першого етапу робіт компанії-замовнику потрібно відновити 3050,85 руб. авансового ПДВ, а не 7627,12 руб., Як того раніше вимагали контролери.

За минулими періодами можливі суперечки

Як ми сказали вище, ці поправки набули чинності з 1 жовтня 2014 року. Вони не поширюються на правовідносини, що виникли до цієї дати.

Виходячи з цього, у коментованому листі фінансисти особливо наголосили, що оновлена ​​методика відновлення ПДВ застосовується лише щодо товарів (робіт, послуг), відвантажених (виконаних, наданих) з 1 жовтня 2014 р. При цьому суми авансового ПДВ, відновлені покупцем відповідно до підп. 3 п. 3 ст. 170 НК РФ у колишній редакції, повторно не відновлюються.

Це означає, що за періодами, що передували IV кварталу 2014 р., ймовірність розбіжностей щодо порядку відновлення ПДВ щодо частково зарахованих авансів виключати не можна.

Думка судів

Зазначимо, що раніше при виникненні спорів з даної проблеми арбітри часто вставали на бік перевіряючих (див., наприклад, постанови ФАС Уральського округу від 31.01.2014 № Ф09-14356/13, Далекосхідного округу від 05.03.2012 № Ф03-2 ВАС РФ від 22.05.2012 № ВАС-5972/12 відмовлено у передачі справи до Президії) та Поволзького округу від 10.11.2011 у справі № А65-1814/2011 (Визначенням ВАС РФ від 01.03.2012 № ВАС передачі справи до Президії)).

Однак наприкінці минулого року з'явилося Визначення ЗС РФ від 24.11.2014 № 304-КГ14-3718, у якому суддя підтримав платника податків. У Верховний судрозглядалася така ситуація.

Замовник за договором підряду виплатив аванс, сума якого підлягала заліку в рахунок оплати виконаних робіт у розмірі 40% від кожного платежу за виконані роботи. Авансовий ПДВ компанія прийняла до вирахування у повному обсязі, а потім відновила його у розмірі 40% вартості виконаних за відповідний етап робіт.

Фіскали вказали, що положення п. 3 ст. 170 НК РФ, що діяли до 1 жовтня 2014 р., не була передбачена можливість поетапного відновлення податку пропорційно до зарахованої суми авансу за умовами договору. Без донарахувань не обійшлося. Справа дійшла до суду.

Суди трьох нижчестоящих інстанцій з інспекторами не погодилися, вказавши правомірність дій платника податків, оскільки часткове відновлення податку суперечило положенням глави 21 НК РФ у колишньої редакції. Податківці вирішили оскаржити вирок у Верховному суді, але зазнали поразки.