Класифікація та систематизація факторів в аналізі господарської діяльності. Взаємозв'язок економічних явищ. Уявлення про факторний аналіз. Типи факторного аналізу, його основні завдання Класифікація факторів в аналізі господарської діяльності

Цей посібник є допоміжним матеріалом для підготовки до іспитів, заліків з дисципліни «Аналіз господарської діяльності». Матеріал книги складено відповідно до Державного освітнього стандарту вищого професійної освіти. Обсяг та якість викладеного матеріалу допоможе студентам скласти іспити на оцінку «відмінно». Посібник призначений для студентів вищих навчальних закладів, які навчаються за спеціальністю 060500 «Бухгалтерський облік, аналіз та аудит».

20. Класифікація факторів в АХД

Розподіл факторів за певними групами з урахуванням загальних ознак називається їх класифікацією. У процесі аналізу фактори, що вивчаються, діляться:

1) за ступенем виникнення:

а) природно-кліматичні чинники – це чинники, які впливають підсумки діяльності підприємства, переважно характерні сільського господарства, галузі добувної промисловості та інших.;

б) соціально-економічні фактори, що становлять умови проживання працівників, забезпеченість житлом, організацію спортивних та оздоровчих секцій на підприємстві, культурних заходів, рівень освіти кадрів тощо;

в) виробничо-економічні чинники, що характеризують ступінь ефективності застосування виробничих ресурсів та підсумки діяльності підприємства;

2) за ступенем впливу на кінцеві результати роботи суб'єкта господарювання:

а) основні – це чинники, які мають більший вплив проти іншими на результативний показник;

б) другорядні, які надають вирішального впливу підсумки діяльності у умовах, що склалися даний період времени;

3) за місцями виникнення:

а) внутрішні, т. е. з допомогою цього виду чинників підприємство може проводити свою діяльність;

б) зовнішні;

4) залежно від людини:

а) об'єктивні чинники;

б) суб'єктивні;

5) за ступенем поширеності:

а) загальні – це чинники, які у всіх економічних галузях;

б) специфічні, характерні для умов окремої економічної галузі чи підприємства;

6) за тривалістю впливу на підсумки роботи підприємства:

а) постійні - це чинники, що впливають на досліджуване явище постійно протягом усього періоду часу;

б) змінні чинники, їм властива періодичність появи;

7) за характером їхньої дії:

а) інтенсивні, що визначають рівень трудової напруженості у виробничому процесі;

б) екстенсивні, пов'язані з кількісним приростом результативного показника;

8) за властивостями характерних явищ:

а) кількісні;

б) якісні;

9) за своїм складом:

а) прості;

б) складні;

10) за рівнем супідрядності:

а) фактори першого порядку, які безпосередньо впливають на результативний показник;

б) фактори другого порядку, опосередковано визначають результативний показник на підставі факторів попереднього порядку тощо.

Класифікація факторів в аналізі господарської діяльності

Значення класифікації факторів. Основні типи факторів. Поняття та відмінність різних типівфакторів АХД.

Класифікація чинників є розподіл їх у групам залежно від загальних ознак. Вона дозволяє глибше розібратися у причинах зміни досліджуваних явищ, точніше оцінити місце та роль кожного фактора у формуванні величини результативних показників.

Досліджувані в аналізі фактори можуть бути класифіковані за різними ознаками (рис. 5.1).

За своєю природою фактори поділяються на природно-кліматичні, соціально-економічні та виробничо-економічні. Природно-кліматичні фактори мають великий вплив на результати діяльності в сільському господарстві, у добувній промисловості, лісовому господарстві та інших галузях. Облік їхнього впливу дозволяє точніше оцінити результати роботи суб'єктів господарювання.

До соціально-економічним факторам відносяться житлові умови працівників, організація культурно-масової, спортивної та оздоровчої роботи на підприємстві, загальний рівень культури та освіти кадрів та ін. Вони сприяють більш повному використанню виробничих ресурсів підприємства та підвищенню ефективності його роботи.

Виробничо-економічні чинникивизначають повноту та ефективність використання виробничих ресурсів підприємства та кінцеві результати його діяльності.

За ступенем впливу на результати господарської діяльності фактори поділяються на основні та другорядні. До основним відносяться фактори, що надають вирішальний вплив на результативний показник. Другорядними вважаються ті, які не надають вирішального впливу на результати господарської діяльності в умовах, що склалися. Тут необхідно помітити, що той самий фактор залежно від обставин може бути і основним, і другорядним. Уміння виділити з різноманітності факторів головні, що визначають правильність висновків за результатами аналізу.

Велике значенняпри дослідженні економічних явищ і процесів та оцінці результатів діяльності підприємств має класифікація факторів на внутрішні і зовнішні, тобто на фактори, що залежать і не залежать від діяльності цього підприємства. Основна увага при аналізі має приділятись дослідженню внутрішніх факторів, на які підприємство може впливати.

Разом з тим у багатьох випадках при розвинених виробничих зв'язках та відносинах на результати роботи кожного підприємства значною мірою впливає діяльність інших підприємств, наприклад, рівномірність та своєчасність поставок сировини, матеріалів, їх якість, вартість, кон'юнктура ринку, інфляційні процеси та ін. на результатах роботи підприємств відображаються зміни у галузі спеціалізації та виробничої кооперації. Ці чинники є зовнішніми. Не характеризують зусилля даного колективу, та його дослідження дозволяє точніше визначити ступінь впливу внутрішніх чинників і тим більше повно виявити внутрішні резерви виробництва.

Для правильної оцінки діяльності підприємств фактори необхідно поділяти на об'єктивні і суб'єктивні Об'єктивні, наприклад, стихійне лихо, не залежать від волі і бажань людей. На відміну від об'єктивних, суб'єктивні причини залежать від діяльності юридичних та фізичних осіб.

За ступенем поширеності фактори поділяються на загальні і специфічні. До загальних відносяться фактори, що діють у всіх галузях економіки. Специфічними є ті, що діють в умовах окремої галузі економіки чи підприємства. Такий поділ факторів дозволяє повніше врахувати особливості окремих підприємств, галузей виробництва та зробити більш точну оцінку їхньої діяльності.

За терміном на результати господарську діяльність розрізняють чинники постійні і змінні. Постійні чинники впливають на досліджуване явище безперервно, протягом усього часу. Вплив змінних чинників проявляється періодично, наприклад, освоєння нової техніки, нових видів продукції, нової технологіївиробництва та ін.

Велике значення для оцінки діяльності підприємств має поділ факторів за характером їхнього впливу на інтенсивні і екстенсивний. До екстенсивних відносяться фактори, які пов'язані з кількісним, а не з якісним приростом результативного показника, наприклад збільшення обсягу виробництва продукції шляхом розширення посівної площі, збільшення поголів'я худоби, кількості робітників і т.д. Інтенсивні чинники характеризують ступінь зусилля, напруженості праці процесі виробництва, наприклад, підвищення врожайності сільськогосподарських культур, продуктивності тварин, рівня продуктивність праці.

Якщо під час аналізу ставиться мета виміряти вплив кожного чинника на результати господарську діяльність, їх поділяють на кількісні і якісні, складні і прості, прямі і непрямі, вимірні і незмірні.

Кількіснимивважаються фактори, що виражають кількісну визначеність явищ (кількість робітників, обладнання, сировини тощо). Якісні фактори визначають внутрішні якості, ознаки та особливості об'єктів, що вивчаються (продуктивність праці, якість продукції, родючість грунту і т.д.).

Більшість факторів, що вивчаються, за своїм складом є складними, складаються з декількох елементів. Однак є й такі, що не розкладаються на складові. У зв'язку з цим фактори поділяються на складні (комплексні) і прості (елементні). Прикладом складного чинника є продуктивність праці, а найпростішого - кількість робочих днів у звітному періоді.

Як зазначалося, одні чинники безпосередньо впливають на результативний показник, інші - непряме. За рівнем підпорядкованості (ієрархії) розрізняють фактори першого, другого, третього та наступних рівнів підпорядкування. До факторів першого рівня відносяться ті, що безпосередньо впливають на результативний показник. Чинники, які визначають результативний показник опосередковано, за допомогою факторів першого рівня, називаються факторами другого рівня і т.д. На рис. 5.2 показано, що факторами першого рівня є середньорічна чисельність робітників та середньорічне вироблення продукції одним робітником. Кількість відпрацьованих днів одним робітником та середньоденне вироблення – фактори другого рівня щодо валової продукції. До факторів третього рівня відносяться тривалість робочого дня і середньогодинна вироблення.

Вплив окремих чинників на результативний показник можна визначити кількісно. Разом з тим є ціла низка факторів, вплив яких на результати діяльності підприємств не піддається безпосередньому виміру, наприклад, забезпеченість персоналу житлом, дитячими установами, рівень підготовки кадрів та ін.

Необхідність та значення систематизації факторів. Основні способи систематизації факторів у детермінованому та стохастичному аналізі.

Системний підхід в АХД викликає необхідність взаємопов'язаного вивчення факторів з урахуванням їх внутрішніх та зовнішніх зв'язків, взаємодії та супідрядності, що досягається за допомогою систематизації. Систематизація загалом - це розміщення досліджуваних явищ чи об'єктів у порядку з виявленням їх взаємозв'язку і підпорядкованості.

Одним із способів систематизації факторів є створення детермінованих факторних систем. Створити факторну систему - означає уявити явище, що вивчається у вигляді алгебраїчної суми, приватного або добутку декількох факторів, що визначають його величину і що знаходяться з ним у функціональній залежності.

Наприклад, обсяг валової продукції промислового підприємства можна представити у вигляді добутку двох факторів першого порядку: середньої кількості робітників та середньорічного вироблення продукції одним робітником за рік, яка у свою чергу залежить безпосередньо від кількості відпрацьованих днів одним робітником у середньому за рік та середньоденного вироблення продукції робітником . Остання також може бути розкладена на тривалість робочого дня та середньогодинний виробіток (рис. 5.2).

Розвиток детермінованої факторної системи досягається, зазвичай, з допомогою деталізації комплексних чинників. Елементні (у прикладі - кількість робочих, кількість відпрацьованих днів, тривалість робочого дня) не розкладаються на співмножники, оскільки за змістом вони однорідні. З розвитком системи комплексні чинники поступово деталізуються на менш загальні, ті своєю чергою ще менш загальні, поступово наближаючись за своїм аналітичного змістудо елементних (простих).

Однак необхідно зауважити, що розвиток факторних систем до необхідної глибини пов'язаний з деякими методологічними труднощами і насамперед із труднощами знаходження факторів загального характеру, які можна було б уявити у вигляді твору, приватного чи алгебраїчної суми кількох факторів. Тому зазвичай детерміновані системи охоплюють загальні чинники. Тим більше що дослідження більш конкретних чинників в АХД має значно більше значення, ніж загальних.

Звідси випливає, що вдосконалення методики факторного аналізу має бути спрямоване на взаємопов'язане вивчення конкретних факторів, які перебувають, як правило, у стохастичній залежності із результативними показниками.

Велике значення у дослідженні стохастичних взаємозв'язків має структурно-логічний аналіз зв'язку між показниками, що вивчаються. Він дозволяє встановити наявність або відсутність причинно-наслідкових зв'язків між досліджуваними показниками, вивчити напрямок зв'язку, форму залежності і т.д., що дуже важливо при визначенні ступеня їх впливу на явище, що вивчається, і при узагальненні результатів аналізу.

Аналіз структури зв'язку показників, що вивчаються в АХД здійснюється за допомогою побудови структурно-логічної блок-схеми, яка дозволяє встановити наявність і напрямок зв'язку не тільки між факторами, що вивчаються, і результативним показником, а й між самими факторами. Побудувавши блок-схему, можна побачити, що серед факторів, що вивчаються, є такі, які більш-менш безпосередньо впливають на результативний показник, і такі, які впливають не так на результативний показник, скільки один на одного.

Наприклад, на рис. 5.3 показано зв'язок між собівартістю одиниці продукції рослинництва та такими факторами, як урожайність культур, продуктивність праці, кількість внесеного добрива, якість насіння, ступінь механізації виробництва.

Насамперед необхідно встановити наявність та напрямок зв'язку між собівартістю продукції та кожним фактором. Безумовно, між ними існує тісний зв'язок. Безпосереднє впливом геть собівартість продукції надає у цьому прикладі лише врожайність культур. Усі інші чинники впливають собівартість продукції як прямо, а й опосередковано, через врожайність культур і продуктивність праці. Наприклад, кількість внесених добрив у ґрунт сприяє підвищенню врожайності культур, що за інших однакових умов зумовлює зниження собівартості одиниці виробленої продукції. Однак необхідно враховувати і те, що збільшення кількості внесених добрив призводить до зростання суми витрат за гектар посіву. І якщо сума витрат зростає вищими темпами, ніж урожайність, то собівартість продукції не знижуватиметься, а підвищуватиметься. Отже, зв'язок між цими двома показниками може бути і прямим, і зворотним. Аналогічно впливає собівартість продукції і на якість насіння. Придбання елітного, високоякісного насіння викликає зростання суми витрат. Якщо вони зростають більшою мірою, ніж урожайність від застосування більш високоякісного насіння, то собівартість продукції збільшуватиметься, і навпаки.

Ступінь механізації виробництва впливає собівартість продукції і прямо, і побічно. Підвищення рівня механізації викликає зростання витрат за зміст основних засобів виробництва. Однак при цьому збільшується продуктивність праці, зростає врожайність, що сприяє зниженню собівартості продукції.

Дослідження взаємозв'язків між факторами показує, що з усіх факторів, що вивчаються, відсутній причинно-наслідковий зв'язок між якістю насіння, кількістю добрив і механізацією виробництва. Відсутня безпосередня зворотна залежність даних показників від рівня врожайності культури. Всі інші фактори прямо чи опосередковано впливають один на одного.

Таким чином, систематизація факторів дозволяє більш глибоко вивчити взаємозв'язок факторів при формуванні величини показника, що вивчається, що має дуже важливе значення на наступних етапах аналізу, особливо на етапі моделювання досліджуваних показників.

Класифікація факторів в економічному аналізі дозволяє глибше розібратися у причинах зміни досліджуваних явищ, точніше оцінити місце та роль кожного фактора у формуванні величини результативних показників.

Досліджувані в аналізі фактори можуть бути класифіковані за різними ознаками:

1) за своєю природою:

· природно-кліматичні;

· Соціально-економічні;

· Виробничо-економічні;

2) за ступенем впливу на результати господарської діяльності підприємства:

· Основні;

· Другорядні;

3) стосовно об'єкту дослідження:

· Внутрішні;

· Зовнішні;

4) за рівнем залежності від суб'єкта господарювання:

· Об'єктивні;

· Суб'єктивні;

5) за ступенем поширеності:

· Специфічні;

1) за тривалістю впливу на результати діяльності підприємства:

· Постійні;

· Змінні;

2) за характером дії:

· Інтенсивні;

· Екстенсивні;

3) за ступенем впливу факторів на результати господарської діяльності підприємства:

· Кількісні;

· якісні;

4) за ступенем агрегування:

· Складні;

· Прості;

5) за рівнем керованості:

· Керовані;

· Некеровані;

6) по можливості вимірювання впливу факторів на результативний показник:

· Вимірювані;

· Невимірні.

Природно-кліматичні чинники дуже впливають на результати діяльності у сільському господарстві, у добувній промисловості, лісовому господарстві та інших галузях. До соціально-економічних факторів належать житлові умови працівників, організація культурно-масової, спортивної та оздоровчої роботи на підприємстві, загальний рівень культури та освіти кадрів. Виробничо-економічні чинники визначають повноту та ефективність використання виробничих ресурсів підприємства та кінцеві результати його діяльності.

Основні чинники на відміну другорядних надають найбільш істотний вплив на результативний показник у ситуації. Необхідно зауважити, що той самий фактор залежно від обставин може бути і основним, і другорядним.

Дія загальних чинників проявляється у всіх галузях економіки, а специфічних – окремих галузях економіки чи конкретного підприємства.

Постійні фактори впливають на досліджуване явище безперервно протягом усього періоду, що аналізується. Вплив змінних чинників проявляється періодично (наприклад освоєння нової техніки, нових видів продукції, нової технології виробництва).

Інтенсивні чинники характеризують ступінь зусилля, напруженості праці, створені задля підвищення віддачі ресурсів (наприклад, підвищення врожайності сільськогосподарських культур, продуктивності худоби, рівня продуктивність праці). Екстенсивні фактори пов'язані з додатковим залученням ресурсів у виробництво (наприклад, збільшення обсягу виробництва продукції шляхом розширення посівної площі, збільшення поголів'я тварин, кількості робітників).

Кількісними вважаються фактори, що виражають кількісну визначеність явищ (кількість робітників, обладнання, сировини). Якісні фактори визначають внутрішні якості, ознаки та особливості об'єктів, що вивчаються (продуктивність праці, якість продукції, родючість грунту).

Прикладом складного фактора є продуктивність праці, а простого – кількість робочих днів у звітному періоді.

Керовані фактори (чинники-регулятори) піддаються оперативному регулюванню та їх вплив проявляється у відносно короткий термін. Некеровані чинники не піддаються регулюванню (природні умови, транспортно-географічне становище підприємства).

Вимірювані чинники – це чинники, ступінь впливу може бути виражена кількісно. Вплив незмірних факторів на результати діяльності не піддається безпосередньому виміру, наприклад, забезпеченість персоналу житлом, дитячими установами, рівень підготовки кадрів.

По ієрархії (рівню підпорядкованості) розрізняють чинники першого, другого, третього тощо. рівнів підпорядкування. Чинники першого рівня безпосередньо впливають на результативний показник. Чинники, що визначають результативний показник опосередковано, з допомогою чинників першого рівня, називаються чинниками другого рівня.

Значення класифікації факторів. Основні типи факторів. Поняття та відмінність різних типів факторів в АХД.

Досліджувані в аналізі фактори можуть бути класифіковані за різними ознаками (рис. 5.1).

За своєю природою фактори поділяються на природно-кліматичні, соціально-економічні та виробничо-економічні. Природно-кліматичні фактори мають великий вплив на результати діяльності у сільському господарстві, у добувній промисловості, лісовому господарстві та інших галузях. Облік їхнього впливу дозволяє точніше оцінити результати роботи суб'єктів господарювання.

Виробничо-економічні чинники визначають повноту та ефективність використання виробничих ресурсів підприємства та кінцеві результати його діяльності.

Велике значення при дослідженні економічних явищ і процесів та оцінці результатів діяльності підприємств має класифікація факторів на внутрішні і зовнішні, тобто на фактори, що залежать і не залежать від діяльності цього підприємства. Основна увага при аналізі має приділятись дослідженню внутрішніх факторів, на які підприємство може впливати.

Водночас у багатьох випадках при розвинених виробничих зв'язках та відносинах на результати роботи кожного підприємства значною мірою впливає діяльність інших підприємств, наприклад, рівномірність та своєчасність постачання сировини, матеріалів, їх якість, кон'юнктура ринку, інфляційні процеси та ін. Нерідко на результатах роботи підприємств відображаються зміни у галузі спеціалізації та виробничої кооперації. Ці чинники є зовнішніми. Не характеризують зусилля даного колективу, та його дослідження дозволяє точніше визначити ступінь впливу внутрішніх чинників і тим більше повно виявити внутрішні резерви виробництва.

Опис презентації з окремих слайдів:

1 слайд

Опис слайду:

Новоєнісейська філія КДБПОУ «Красноярський політехнічний технікум» КЛАСИФІКАЦІЯ ФАКТОРІВ В АНАЛІЗІ ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ Виконала студентка гр. Е-51 Соболєва Т.В. Керівник: Безбородова Т.М. Класифікація чинників у аналізі господарську діяльність.

2 слайд

Опис слайду:

Усі процеси господарську діяльність підприємств перебувають у взаємозв'язку, взаємозалежності та обумовленості. Кожне явище можна як причину і як результат. Результативний показник залежить від численних та різноманітних факторів. Усі явища та процеси господарської діяльності підприємств перебувають у взаємозв'язку, взаємозалежності та обумовленості. Одні з них безпосередньо пов'язані між собою, інші – побічно. Кожне явище можна як причину і як результат. Результативний показник залежить від численних та різноманітних факторів.

3 слайд

Опис слайду:

Визначення Факторний аналіз – це методика комплексного та системного вивчення та вимірювання взаємодії факторів на величину результативних показників. Факторний аналіз – це методика комплексного та системного вивчення та вимірювання взаємодії факторів на величину результативних показників.

4 слайд

Опис слайду:

Види факторного аналізу детермінований та стохастичний прямий та зворотний одноступінчастий та багатоступінчастий статичний та динамічний ретроспективний та перспективний Види факторного аналізу: Детермінований та стохастичний. Детермінований (функціональний) факторний аналіз є методикою дослідження впливу факторів, зв'язок яких з результативним показником носить функціональний характер. Стохастичний (кореляційний) факторний аналіз є методикою дослідження факторів, зв'язок яких з результативним показником є неповним, імовірнісним (кореляційним). 2) Прямий та зворотний. При прямому факторному аналізі дослідження ведеться дедуктивним способом – від загального до часткового. Зворотний факторний аналіз здійснює дослідження причинно-наслідкових зв'язків способом логічної індукції – від приватних, окремих до узагальнюючих. 3) Одноступінчастий та багатоступінчастий. Перший тип використовується для дослідження факторів лише одного рівня (одного ступеня) підпорядкування без їх деталізації на складові. p align="justify"> При багатоступінчастому факторному аналізі проводиться деталізація факторів на складові елементи з метою вивчення їх поведінки. 4) Статичний та динамічний. Перший вид застосовується щодо впливу чинників на результативні показники на відповідну дату. Інший вид є методикою дослідження причинно-наслідкових зв'язків у динаміці. 5) Ретроспективний та перспективний. Ретроспективний аналіз проводиться за найважливішими звітними періодами господарювання, в основному на базі офіційної звітності та системного бухгалтерського обліку. Перспективний (прогнозний) аналіз досліджує поведінку факторів та результативних показників у перспективі.

5 слайд

Опис слайду:

КЛАСИФІКАЦІЯ ЧИННИКІВ ПРЕДСТАВЛЯЄ СЕБЕ РОЗПОДІЛ ЇХ ЗА ГРУПами В ЗАЛЕЖНОСТІ ВІД ЗАГАЛЬНИХ ПРИЗНАКІВ. Класифікація чинників є розподіл їх у групам залежно від загальних ознак.

6 слайд

Опис слайду:

Класифікаційна ознака Групи факторів За своєю природою Природно - кліматичні Соціально - економічні Виробничо - економічні За ступенем впливу на результати Основні Второстепенні По відношенню до об'єкта дослідження Внутрішні Зовнішні Залежно від колективу Об'єктивні Суб'єктивні За ступенем поширеності Загальні Специфічні За часом дії Постійні Інтенсивні За властивостями явищ, що відображаються Кількісні Якісні За своїм складом Прості Складні За рівнем супідрядності (ієрархії) Першого порядку Другого порядку і т. д. По можливості вимірювання впливу Вимірювані Не вимірювані Класифікація факторів в аналізі господарської діяльності: облік впливу яких дає змогу точніше оцінити результати роботи суб'єктів господарювання; соціально – економічні чинники, сприяють повного використання виробничих ресурсів підприємства міста і підвищення ефективності роботи; виробничо – економічні чинники, визначають повноту та ефективність використання виробничих ресурсів підприємства. За ступенем впливу на результати: другорядні; основні. По відношенню до об'єкта дослідження: внутрішні, що залежать від діяльності організації; зовнішні, які залежать від діяльності організації. Залежно від колективу: об'єктивні, не залежать від волі та бажання працівників; суб'єктивні, залежні від діяльності юридичних та фізичних осіб. За ступенем поширеності: загальні, що діють у всіх галузях економіки; специфічні, що діють в умовах окремої галузі економіки чи підприємства. За часом дії: постійні, які впливають на досліджуване явище безперервно протягом усього часу; змінні, які проявляється періодично, наприклад, освоєння нової техніки, нових видів продукції, нової технології виробництва. За характером дії: екстенсивні, пов'язані з кількісним, а чи не з якісним приростом результативного показника; інтенсивні, характеризують ступінь зусиль, напруженості праці процесі виробництва. За властивостями явищ, що відображаються: Кількісні, які виражають кількісну визначеність явищ; Якісні, визначають внутрішні якості, ознаки, особливості об'єктів, що вивчаються. За своїм складом: прості, які є результатом дії однієї причини; складні, що виникають під впливом комплексу факторів. За рівнем підпорядкованості (ієрархії): Першого порядку, які безпосередньо впливають на результативний показник; Другого порядку тощо, які визначають результативний показник опосередковано, за допомогою факторів першого рівня, називаються факторами другого рівня; По можливості вимірювання впливу: Вимірювані; Чи не вимірювані. Окремі чинники результативний показник може бути кількісно виміряно. Разом з тим є ціла низка факторів, вплив яких на результати діяльності підприємств не піддається безпосередньому виміру.