У середу ДНР втратила одного зі своїх останніх відомих польових командирів – Гіві, Михайла Толстих. Влада Республіки оголосила триденну жалобу, в організатори вбивства вже зарахували радника глави МВС України Зоряна Шкіряка.

Втім, віриться в це важко. З 2014 року загинули або поїхали до Росії практично всі лідери «російської весни», тоді як офіційні Донецьк та Луганськ вважають за краще не помічати того, що відбувається.

Безперечним лідером за кількістю трун, звичайно, ЛНР. У 2015 році там за різних обставин було вбито польових командирів Олександра Беднова, Олексія Мозгового та Павла Дремова (за офіційної версії, з першим покінчили під час затримання, решту вбили українські диверсанти).

А у 2016 році там розкрили «змову», на чолі якої нібито стояв один із засновників ЛНР Олексій Карякін, який бажав здати Республіку Україні. Йому вдалося уникнути покарання, оскільки на той час він перебував у Росії, та його товаришам пощастило менше.

Колишній прем'єр-міністр ЛНР Геннадій Ципкалов нібито вчинив самогубство, а заступника голови Народної міліції Віталія Кисельова побили до напівсмерті… Зараз здоров'ю колишнього силовика нічого не загрожує, але він досі перебуває у катівнях.

За збігом чи ні, але 4 лютого 2017 року невловимі українські диверсанти вбили голову управління Народної міліції Олега Анащенка. Злочинці замінували його автомобіль. Трохи раніше у Росії помер перший голова ЛНР Валерій Болотов, за однією з версій, його отруїли.

До 2016 року герої «Русской весны» залишали ДНР мирніше. Влітку 2014 року з Республіки виїхав її міністр оборони Ігор Стрєлков. За офіційною версією, він виїхав до Росії на лікування, але незабаром сам заявив, що повернутися до Донецька він не може. Слідом за ним із ДНР мігрував її колишній лідер Денис Пушилін.

За чутками, він виявився більш згідливим, що дозволило йому не лише повернутися до Донецька, а й стати його представником на переговорах у Мінську, де сторони конфлікту узгоджують повернення регіону до складу України. У тому ж році з Горлівки до Росії поїхав і не повернувся один із найстрашніших польових командирів Ігор Безлер.

Ще в одного зачинателя «Руської весни» – Павла Губарєва – доля склалася заплутаніше. 2014 року на тлі перманентних замахів його витіснили з простору ДНР. Однак самопроголошену республіку він не залишив і минулої зими навіть спробував стати мером Ясинуватою, але місцеві жителі під проводом батальйону «Схід» відмовилися пускати його на робоче місце, тому він був змушений знову піти у небуття.

Все різко змінилося 16 жовтня 2016 року, коли в ліфті власного будинку було висаджено в повітря польовий командир Моторола - Арсеній Павлов. Влада ДНР у всьому звинуватила українських диверсантів, які використали бомбу дистанційного управління. Відразу після цього з'явилося припущення, що наступним буде його найближчий друг Толстих, але той відмовився залишати Республіку і заявив, що готовий вирушити на штурм Києва. Смерть наздогнала його у власному кабінеті, бо вдома він не мав.

Не лише українські ЗМІ, а й прихильники ополченців бачать у всьому цьому якусь змову всередині ДНР та ЛНР. Наскільки обґрунтованим може бути це твердження, судити з боку складно.

Щодо смертей у ДНР, то вбивство Арсенія Павлова було обставлене не просто як спецоперація, а як показова кара, адже набагато простіше з ним було покінчити за допомогою неодноразово випробуваного прийому із замінованим автомобілем. До того ж навряд чи Моторола був цікавий убивцям сам собою, оскільки його загін на той момент давно не брав участі в бойових діях і взагалі зійшов зі сторінок ЗМІ. Але через його смерть могли подати певний знак голові ДНР Олександру Захарченку, котрий дуже тепло ставився до Павлова. У цьому випадку вбивство Гіві, який був особисто відданий лідеру ополченців, є другим попередженням і не факт, що буде третє.

Так це чи ні, і хто та чого саме домагається від голови ДНР, ми не знаємо. Ймовірно, це так і залишиться секретом, бо досі жодне вбивство польового командира на Донбасі не було розслідуване навіть наполовину.

Факт полягає в тому, що через 3 роки після створення ДНР та ЛНР із відомих постатей у Республіках залишилися лише голова «Сходу» Олександр Ходаковський, представник Міноборони ДНР Едуард Басурін та лідери ополченців Захарченко та Плотницький. Коло звужується, а українських диверсантів, як і раніше, не зупинили.

Безлер, Болотов, Дрьомів, Мозговий, Моторолла, Гіві... траурний список поповнюється легендарними героями боїв за незалежність Новоросії. Але вони загинули не поле битви.

Чи стане останнім у цьому списку Михайло Толстих?

І на ній хтось розбився, хтось злетів назавжди... (В. Висоцький)

Чи не надто багато небойових втрат лідерів у Новоросії? І чи не є зловісна чорна смуга загибелі для когось злітної, де хтось бере розгін і ось-ось кинеться вгору. Сама діалектика буття диктує: падіння одного є сигналом для зльоту іншого.

Хто цей хтось, кому вигідна така гряда усунення героїв Донбасу?

Безперечно, ворогам російського світу! Україні усунення медійних витязів надзвичайно вигідне. Інформаційне поле, порівняно магнітному, притягує або відштовхує симпатії величезної аудиторії. Пам'ятайте, Гітлер за впіймання Левітана обіцяв 200 тисяч німецьких марок (сума немислима за воєнними часами 40-х років минулого століття!).

Часи змінюються, а символізм народних улюбленців у всі віки залишиться колосальним духовним стимулом для нових подвигів, для нових безстрашних воїнів. Саме тому українським службам (і не тільки) такі радісні вісті, які нас, росіян, шалено засмучують.

Пов'язані однією метою

Усі лідери, які віддали життя, але не загинули в пам'яті російського світу, скуті одним ланцюгом - вони віддані народу, який цілком довірив їм захищати кордони республік. Але, поки наші бійці безстрашно відбивають зовнішню агресію, їм всаджують ніж у спину із завидною постійністю.

І цей факт вже не дає спокою мешканцям ЛДНР. Вшановуючи надгробок чергового загиблого бійця, жителі Донбасу спрямовують ненависть виконавцю підлого вбивства. Потім, у скорботі своїй, після чарки горілки за упокій, замислюються, а хто виконавця направив, хто йому дав завдання та створив умови в тилу?

Будь-яка відповідь не на користь РБ республік. Ретельність і професіоналізм підготовки теракту, не залишає сумнівів, що контррозвідка не справляється з покладеними на них обов'язками, або вони перебувають у змові.

І ось на плечі Захарченка та Плотницького (потенційних мішеней для усунення) лягає складне завдання: поставити роботу Служби Внутрішньої Безпеки на належний рівень. Це дозволить уникнути замаху не тільки на них самих, але виявити та знешкодити агентуру, яка дестабілізує ситуацію в республіках.

Підривна діяльність ДРГ, СБУ (або інших структур) методично намагається нівелювати ідею Новоросії, вільних республік, які виключають підпорядкування Україні та її злочинній владі. Методи не нові, про них ми знаємо з підручників історії щодо діяльності більшовиків: фізичне усунення лідерів, пропаганда, терор. Втім, революції та їх методи мало чим відрізняються між собою.

І що ми спостерігаємо сьогодні у Донецьку?

Досить точні попадання в одні й ті самі об'єкти (школи, котельні, шахти, вузли енергопостачання). А отже, хтось їх встановлює!

Відколи на свої квартири почали повертатися біженці з того боку барикад (України), ситуація ускладнилася. Чи варто дивуватися, що донеччани-поверненці, які рухаються ідеєю інтеграції до ЄС, відкрито висловлюють недовіру керівництву республіки і навіть висміюють саму ідею. Без нічого вони повертаються або із завданнями від СБУ, нам залишається ворожити.

А поки ми розкидаємо факти у пошуках відповідей, подібно до кавової гущі ворожки, систематично гинуть наші герої, російські воїни.

Хто наступний?

Хто стане наступним, якщо систематичний "відстріл" народних фаворитів не зупинять, дрімають досі служби внутрішньої безпеки ЛДНР? Про це знає лише той, хто успішно проводить операції. А от чи зможе керівництво зупинити терор, питання вже не лише їхньої особистої безпеки.

Указом голови ДНР, Олександра Захарченка, оголошено 3-денну жалобу. Прощання з Гіві відбудеться 10 лютого.

Член комітету Держдуми Росії з міжнародних справ Віталій Мілонов припустив, що до вбивства лідера ополчення в самопроголошеній Донецькій народній республіці (ДНР) Михайла Толстих, відомого як Гіві, причетні українські диверсійно-розвідувальні групи. Депутат вважає, що Україну потрібно прирівняти до "ІГ" (заборонене в Росії терористичне угруповання).

Мілонов зазначив, що потрібно дочекатися результатів розслідування. Водночас із приводу вбивства керівника танкового батальйону "Сомалі" він зробив сміливе припущення.

ПО ТЕМІ

"Можна сміливо сказати, що, найімовірніше, вбивство Гіві пов'язане з українськими офіційними особами та розвідкою. По суті, Україна стала країною – світовим терористом. Україну треба прирівняти до "ІГ*", – цитує Мілонова ІА ФАН. Депутат заявив, що необхідно організувати міжнародний трибунал по Україні та "віддати Порошенка та всю його зграю під міжнародний суд".

За словами Мілонова, щоб розслідувати вбивство комбата, потрібен новий та незалежний Нюрнберзький процес, "адже Київ став світовим терористом". А українського лідера Петра Порошенка він порадив "повісити чи хоча б посадити довічно".

Вбивство Гіві прокоментував і екс-депутат Верховної ради Олег Царьов. "Скоріш за все це була акція залякування, а смерть Толстих - випадковий приз українським диверсантам. Гіві всі любили, у нього не було ні з ким конфліктів", - цитує політика Life.ru. Він упевнений, що зі 100 метрів важко потрапити точно у ціль – у вікно кабінету комбата.

Нагадаємо, Михайло Толстих загинув у своєму офісі вранці 8 лютого. За фактом вбивства було порушено кримінальну справу за статтею "Теракт". Слідство продовжується. Наразі ополченці оточили будівлю, де сталася трагедія.

Про це свідчать температура та сила вибуху снаряда. Передбачуване знаряддя вбивства ополченця – реактивний піхотний вогнемет "Джміль", заряд якого випалює все живе в обсязі до 80 кубічних метрів. За даними слідства ДНР, смерть комбата була миттєвою.

У ДНР зазначають, що Толстих давно сильно дратувала київська влада. Боєць батальйону "Сомалі" заявив, що вони його ненавиділи так само, як свого часу Моторолу. Є припущення, що нападу на комбата диверсанти довго готувалися.

* Організація заборонена на території РФ

Бойовики незаконного збройного формування «Сомалі» не виключають найближчим часом ліквідацію їхнього ватажка «Гіві». Про це на сторінці у Facebookнаписав координатор групи "Інформаційний опір" Дмитро Тимчук.

За його словами, останнім часом погіршилися відносини між ватажком бандформування «Сомалі» Гіві (Михайло Сергійович Толстих) та головою так званої «ДНР» Захарченко разом із його ближнім оточенням. Тимчук повідомляє, що причиною цього стали постійні спроби «Гіві» опротестовувати чи саботувати накази керівництва «ДНР» щодо дій очолюваного ним бандформування. «Водночас Захарченко дратує той факт, що командир «Сомалі», саботуючи його накази, явно демонструє лояльність російським «кураторам», – наголосив координатор групи.

Тимчук також стверджує, що останнім поштовхом для конфлікту стала відмова Гіві до виконання наказу Захарченка про передислокацію тренувального табору «Сомалі» з території колишньої середньої школи в Макіївці.

«У самому бандформуванні «Сомалі», бойові підрозділи якого зараз виконують «бойові завдання» в районі Авдіївки, склалася вкрай негативна морально-психологічна ситуація, що посилює позиції Захарченка у конфлікті з «Гіві». Після ліквідації «Мотороли» самі бойовики зі складу «Сомалі» не виключають, що подібна доля найближчим часом чекає на їхнього командира», – уточнив керівник «ІС».

На Донбасі ліквідовано ще одного відомого бойовика - Михайла Толстих, відомого як Гіві.

Гіві був командиром батальйону "Сомалі" та другом загиблого раніше бойовика Мотороли.

Корреспондент.netЗгадує, чим прославилася Гіві.

З української армії

У 1998-2000 роках Гіві служив у Збройних силах України, у навчальному центрі "Десна". Військова спеціальність – командир танка. Потім працював промисловим альпіністом, був водієм дизельного навантажувача на канатному заводі, охоронцем у супермаркеті, паркувальником.

Гіві та Захарченко

З водіїв до керівників

З травня 2014 року брав участь у боях за Слов'янськ, влітку 2014 року – за Іловайськ. З вересня 2014 року брав участь у боях за Донецький аеропорт.

Спочатку служби Гіві був водієм у командира із позивним "Прапор", найближчого помічника Ігоря Стрєлкова.

Гіві уславився допитами українських полонених, захоплених біля Донецького аеропорту.

У мережі є відео, як він скидає з танка захоплених у полон "кіборгів" та влаштовує допит перед камерами російських телеканалів. Він змушував полонених з'їсти свої шеврони.

Після захоплений у полон "кіборг" Олег Кузьміних говорив, що "Гіві" та "Моторола" - "шоумени".

Кримінальні справи та особисте життя

Щодо Гіві в Україні порушено кримінальні справи за створення терористичної організації, співучасть у веденні агресивної війни, співучасть у порушенні законів та звичаїв війни, незаконне позбавлення волі чи викрадення людини.

Толстих перебував у розшуку.

Бойовик не був одружений. У мережі є інформація, що його батько раніше засуджений.

Наступний після Мотороли

Гіві називав себе добрим другом"Мотороли". Після вбивства останнього ходили чутки, що Гіві вивозить речі з Донецька і що він буде наступним.

Сам Гіві заявляв, що на нього кілька разів робили замах і був поранений під час боїв під Авдіївкою 1 лютого 2017 року.

Версії того, що сталося, і наслідки

У ДНР кажуть, що Гіві загинув унаслідок теракту, який вчинила українська диверсійна група.

В Україні пов'язують загибель бойовика із внутрішніми розборами в ДНР та зачисткою Росії відомих представників сепаратистського руху.

Як сказав Корреспондент.netголова правління Інституту української політики Кость Бондаренко, після загибелі Гіві переговорний процес між учасниками конфлікту на Донбасі може сповільнитись.

"Зараз тінь впаде на українську сторону і країну почнуть звинувачувати у застосуванні подібних методів. Будь-які переговори зайдуть у глухий кут, оскільки в "ЛДНР" будуть говорити про те, що переговори з українською стороною неможливі в подібних ситуаціях. А вони зараз просто необхідні.

Щодо внутрішньої ситуації в "ЛДНР", то, за словами експерта, у галереї осіб, хто стояв в основі міфології цих республік після вбивства Мотороли та Гіві, фактично не залишилося медійних осіб.

"Залишився тільки Захарченко. Якщо раніше в Україні говорили, що не можна проводити вибори на Донбасі, оскільки депутатські мандати отримають Гіві та Моторола, то зараз це вбиває карту політичного питання. Утім, про самі наслідки говорити рано, але наголосю, світові це не сприяє". , – зазначив Бондаренко.

За словами директора Українського інституту аналізу та менеджменту політики Руслана Бортника, загибель Гіві можуть використовувати як елемент дискредитації України для ескалації бойових дій

"За вбивством Гіві, скоріше, стоять росіяни чи луганський внутрішній слід. Це такий гачок для початку ескалації. Тепер Росія може почати говорити, що Україна вбила Гіві, бо не бажає миру. З нею не можна домовитися, а у відповідь від України можуть відмовитись". . Це все елементи переговорів та нагнітання екстремізму", - наголосив він.

Втім, у військового експерта, екс-співробітника Генштабу ЗСУ Олега Жданова- Інша думка.

"Судячи з того характеру, як вони гинуть - Моторола, Гіві, інші персонажі - це або внутрішні розбирання або зачистка спецслужб Росії. Може, не те сказали, або в них засумнівалися куратори. Але навряд це нестиме будь-які політичні наслідки або ескалація конфлікту" . У всякому разі, після ліквідації Мотороли жодних наслідків не було", - наголосив він.

Також є думка, що до вбивства Гіві може бути причетний олігарх Рінат Ахметов.